1. Словник української мови у 20 томах

манускрипт

МАНУСКРИ́ПТ, у, ч., книжн.

Стародавній рукопис.

Спогад про неї [книжку] виступає дедалі все виразніше, як літери на давніх потайних манускриптах – “палімпсестах”, – писаних таким атраментом, що, невидимий одразу, потім виявляється (Леся Українка);

Не ситий життям, повний спраги живої, Жадібний до глибу єства, .. Розгортував він [В. Шекспір] манускрипту сувої І кидав у битву слова (М. Бажан);

Пальці географа пожадливо обмацують кожен виступ, кожну заглибнику на кам'яній сторінці древнього манускрипта (Ю. Бедзик);

У польському романтизмі не останнє місце посідало захоплення старожитностями, збирання старовинних книг, манускриптів, культ руїн (І. Дзюба);

// жарт. Рукопис взагалі.

– Я Вам передам частину мого манускрипту, прошу вас у вільні вечори перевірити деякі розрахунки (Н. Рибак);

Редакційне колесо крутиться далі. Манускрипти конвеєром ідуть до складального цеху, друкарська машина відбиває тисячі примірників свіжого часопису (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манускрипт — манускри́пт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. манускрипт — Рукопис, (друкований на машинці) машинопис. Словник синонімів Караванського
  3. манускрипт — -у, ч., книжн. Стародавній рукопис. || жарт. Рукопис узагалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. манускрипт — Рукопис, машинопис, див. манус Словник чужослів Павло Штепа
  5. манускрипт — • манускрипт (лат. manuscriptum, від лат. manus — рука і scribo — пишу) - пам'ятка писемності, у якій текст та елементи оформлення виконані від руки. Осн. форми — сувій (3 тис. до н. е. — 1 ст. н. е.) і кодекс (з 1 ст. до н. е.). Українська літературна енциклопедія
  6. манускрипт — манускри́пт (лат. manuscriptum, від manus – рука і scribo – пишу) 1. Давні й середньовічні рукописи на папірусі, пергаменті, пізніше – папері. 2. Рукописний твір на відміну від друкованого. 3. У римському праві – необмежена влада глави родини. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. манускрипт — РУКО́ПИС (текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці), АВТО́ГРАФ, ПИСА́ННЯ, РУКОПИСА́ННЯ заст., СКРИПТ заст., МАНУСКРИ́ПТ (перев. стародавній); МАШИНО́ПИС (надрукований на машинці). Словник синонімів української мови
  8. манускрипт — Манускри́пт, -та; -ри́пти, -птів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. манускрипт — МАНУСКРИ́ПТ, у, ч., книжн. Стародавній рукопис. Спогад про неї [книжку] виступає дедалі все виразніше, як літери на давніх потайних манускриптах — "палімпсестах", — писаних таким атраментом, що, невидимий одразу, потім виявляється (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах