марена

МАРЕ́НА¹, и, ж.

Трав'яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу.

І вже здається маленькій килимарці, що червоні фарби килима то не сік марени, а її власна кров (П. Загребельний);

Мають протизапальні властивості препарати лікарських рослин: екстракт марени красильної, уролесан, трава споришу (з навч. літ.).

МАРЕ́НА², и, ж.

Річкова риба родини коропових; вусач.

– Колись так ловили, що насилу було додому дотириш [дотягнеш]... Лящ – по пуду! Коропи – по пуду! Марена – по пуду! (Остап Вишня);

І сині плавники марени Застигли тінями у спеці Зів'ялих папоротей (Д. Павличко);

Ось на сірім піску б'ється, підстрибує блискуча марена (Ю. Логвин);

Купалися-раювали в Тисі, під вільховими корчами ловили .. марен з білими вусами (М. Дочинець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марена — маре́на 1 іменник жіночого роду рослина маре́на 2 іменник жіночого роду, істота риба Орфографічний словник української мови
  2. марена — див. опудало Словник синонімів Вусика
  3. марена — I -и, ж. Трав'яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу. II -и, ж. Річкова риба родини коропових; вусач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Марена — Постать укр. народної міфології, відома також ін. слов'янам; іноді М. ототожнюють з літописною Мокошшю; в народних обрядах, виконуваних у 1-й полов. березня та на Купала... Універсальний словник-енциклопедія
  5. марена — МАРЕ́НА (річкова риба родини коропових), ВУСА́Ч. У незабруднених карпатських річках розвиваються такі оксифільні риби, як харіус, форель, головень, марена та інші (з журналу). Словник синонімів української мови
  6. марена — МАРЕ́НА¹, и, ж. Трав’яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу. Синтетичні барвники повністю витіснили природні: і культура вайди, що давала індиго, і [культура] марени, з якої добували алізарин... Словник української мови в 11 томах