марена

МАРЕ́НА¹, и, ж. Трав’яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу.

Синтетичні барвники повністю витіснили природні: і культура вайди, що давала індиго, і [культура] марени, з якої добували алізарин, поступово зникли (Наука.., 11, 1965, 25).

МАРЕ́НА², и, ж. Річкова риба родини коропових; вусач.

У марени, яка населяє ділянки наших південних рік із швидкою течією, отруйливими бувають яєчники під час дозрівання статевих клітин, а також ікра (Наука.., 7, 1956, 27);

— Колись так ловили, що насилу було додому дотириш [дотягнеш]… Лящ — по пуду! Коропи — по пуду! Марена — по пуду! (Вишня, І, 1956, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марена — маре́на 1 іменник жіночого роду рослина маре́на 2 іменник жіночого роду, істота риба Орфографічний словник української мови
  2. марена — див. опудало Словник синонімів Вусика
  3. марена — I -и, ж. Трав'яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу. II -и, ж. Річкова риба родини коропових; вусач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. марена — МАРЕ́НА¹, и, ж. Трав'яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу. І вже здається маленькій килимарці, що червоні фарби килима то не сік марени, а її власна кров (П. Словник української мови у 20 томах
  5. Марена — Постать укр. народної міфології, відома також ін. слов'янам; іноді М. ототожнюють з літописною Мокошшю; в народних обрядах, виконуваних у 1-й полов. березня та на Купала... Універсальний словник-енциклопедія
  6. марена — МАРЕ́НА (річкова риба родини коропових), ВУСА́Ч. У незабруднених карпатських річках розвиваються такі оксифільні риби, як харіус, форель, головень, марена та інші (з журналу). Словник синонімів української мови