Марена
Постать укр. народної міфології, відома також ін. слов'янам; іноді М. ототожнюють з літописною Мокошшю; в народних обрядах, виконуваних у 1-й полов. березня та на Купала, М. називали жіночу подобу, ляльку з деревця або соломи, оздоблену квітами, стрічками, довкола якої водять хороводи, ігри й танки, а потім кидають у воду або спалюють на вогнищі.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- марена — маре́на 1 іменник жіночого роду рослина маре́на 2 іменник жіночого роду, істота риба Орфографічний словник української мови
- марена — див. опудало Словник синонімів Вусика
- марена — I -и, ж. Трав'яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу. II -и, ж. Річкова риба родини коропових; вусач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- марена — МАРЕ́НА¹, и, ж. Трав'яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу. І вже здається маленькій килимарці, що червоні фарби килима то не сік марени, а її власна кров (П. Словник української мови у 20 томах
- марена — МАРЕ́НА (річкова риба родини коропових), ВУСА́Ч. У незабруднених карпатських річках розвиваються такі оксифільні риби, як харіус, форель, головень, марена та інші (з журналу). Словник синонімів української мови
- марена — МАРЕ́НА¹, и, ж. Трав’яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу. Синтетичні барвники повністю витіснили природні: і культура вайди, що давала індиго, і [культура] марени, з якої добували алізарин... Словник української мови в 11 томах