маринований
МАРИНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до маринува́ти.
Ви вже бачите цього коропа або фаршированим, або маринованим, або просто смаженим (Остап Вишня);
– Всі гриби мариновані у власному соку, – докинув отець Ераст (М. Малиновська);
// у знач. прикм.
Почуваю себе добре, хоч вчорашній обід був для мене незвичайним: сардини, балик, мариновані карасі (М. Коцюбинський);
Від них погнало таким духом маринованих оселедців, що в носі мені закрутило і я облизався (М. Вінграновський);
Він купив шинку, сир, масло, червоний перець, мариновані гриби і білий хліб (Ю. Андрухович);
// марино́вано, безос. пред.
Театр понад два тижні баламутив публіку, обіцяючи виставу п'єси “Украдене щастя”, а це вийшло тому, що цю п'єсу разом з іншими конкурсними п'єсами 9 місяців мариновано в “Руській бесіді” (І. Франко).
Значення в інших словниках
- маринований — марино́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- маринований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до маринувати. || мариновано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маринований — Марино́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- маринований — МАРИНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до маринува́ти. Ви вже бачите цього коропа або фаршированим, або маринованим, або просто смаженим (Вишня, II, 1956, 246); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах