маринований
марино́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до маринувати.
|| мариновано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маринований — марино́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- маринований — МАРИНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до маринува́ти. Ви вже бачите цього коропа або фаршированим, або маринованим, або просто смаженим (Остап Вишня); – Всі гриби мариновані у власному соку, – докинув отець Ераст (М. Малиновська); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- маринований — Марино́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- маринований — МАРИНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до маринува́ти. Ви вже бачите цього коропа або фаршированим, або маринованим, або просто смаженим (Вишня, II, 1956, 246); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах