маринувати
маринува́ти
-ую, -уєш, недок., перех.
1》 Класти продукти в маринад для збереження їх або надання їм певних смакових якостей.
2》 перен., розм. Свідомо затримувати розв'язання, виконання чогось.
|| Навмисне затримувати когось де-небудь, у якомусь стані або становищі, званні тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маринувати — Вважати кривдою для себе [IX] — обурюватись, нарікати [I] Словник з творів Івана Франка
- маринувати — маринува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- маринувати — (продукти) квасити, р. межити; (справу) затримувати, зволікати. Словник синонімів Караванського
- маринувати — Межити, змежувати, змежати, позмежувати, намежувати, намежати, понамежувати, помежувати, помежити Словник чужослів Павло Штепа
- маринувати — МАРИНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що. Класти продукти в маринад для збереження їх або надання їм певних смакових якостей. – Грибки купували чи самі маринувати зволили? – Збирали всі разом, а маринувала сама (В. Словник української мови у 20 томах
- маринувати — Маринува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- маринувати — МАРИНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Класти продукти в маринад для збереження їх або надання їм певних смакових якостей. Маринують яблука, груші, сливи, вишні, виноград та інші фрукти (Укр. Словник української мови в 11 томах