маринувати

Значення в інших словниках

1. маринувати — Вважати кривдою для себе [IX] — обурюватись, нарікати [I] Словник з творів Івана Франка
2. маринувати — маринува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. маринувати — (продукти) квасити, р. межити; (справу) затримувати, зволікати. Словник синонімів Караванського
4. маринувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Класти продукти в маринад для збереження їх або надання їм певних смакових якостей. 2》 перен., розм. Свідомо затримувати розв'язання, виконання чогось. || Навмисне затримувати когось де-небудь, у якомусь стані або становищі, званні тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. маринувати — МАРИНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що. Класти продукти в маринад для збереження їх або надання їм певних смакових якостей. – Грибки купували чи самі маринувати зволили? – Збирали всі разом, а маринувала сама (В. Словник української мови у 20 томах
6. маринувати — Маринува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. маринувати — МАРИНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Класти продукти в маринад для збереження їх або надання їм певних смакових якостей. Маринують яблука, груші, сливи, вишні, виноград та інші фрукти (Укр. Словник української мови в 11 томах