маринувати
МАРИНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. що. Класти продукти в маринад для збереження їх або надання їм певних смакових якостей.
– Грибки купували чи самі маринувати зволили? – Збирали всі разом, а маринувала сама (В. Собко);
Можна маринувати м'ясо в томатному соку, додавши спеції (з наук.-попул. літ.).
2. кого, що, перен., розм. Свідомо затримувати розв'язання, виконання чогось.
Сподіваюсь, у нас не буде того, щоб маринувати добрі праці по три роки, а всяку негідь друкувати (Леся Українка);
Зрозумівши, що довго маринувати глядачів не можна, на сцені намагалися говорити якомога менше (з газ.);
// Навмисне затримувати когось де-небудь, у якомусь стані або становищі, званні тощо.
[Галинка (до Тимка):] Мене командуючий жде не діждеться. А ви мене в прийомній маринуєте (Л. Дмитерко);
Треба ж вирішити, що мені робити з затриманими, чи довго маринувати їх у підвалі (А. Кокотюха).
Значення в інших словниках
- маринувати — Вважати кривдою для себе [IX] — обурюватись, нарікати [I] Словник з творів Івана Франка
- маринувати — маринува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- маринувати — (продукти) квасити, р. межити; (справу) затримувати, зволікати. Словник синонімів Караванського
- маринувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Класти продукти в маринад для збереження їх або надання їм певних смакових якостей. 2》 перен., розм. Свідомо затримувати розв'язання, виконання чогось. || Навмисне затримувати когось де-небудь, у якомусь стані або становищі, званні тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маринувати — Межити, змежувати, змежати, позмежувати, намежувати, намежати, понамежувати, помежувати, помежити Словник чужослів Павло Штепа
- маринувати — Маринува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- маринувати — МАРИНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Класти продукти в маринад для збереження їх або надання їм певних смакових якостей. Маринують яблука, груші, сливи, вишні, виноград та інші фрукти (Укр. Словник української мови в 11 томах