мармур
МА́РМУР, у, ч.
Тверда різнокольорова гірська порода, що виникла внаслідок кристалізації вапняку; використовується переважно для архітектурних та скульптурних робіт.
З розкинутими косами, що, як дві гадини, спадали на її білу шию і спускалися на мов виточені з білого мармуру плечі, стояла вона перед ним (Панас Мирний);
Нехай у бронзі й мармурі тут встануть Скульптури воїнів (Л. Забашта);
Полум'я осявало склепіння підземного гроту, в глибині якого напівлежала постать титана, висічена з блакитного мармуру (О. Бердник);
* Образно. Урочисто пливе місяць в голубуватому мармурі хмар (О. Гончар);
* У порівн. А де корабель наш пробіг, Дорога там довга й широка Біліє, як мармур, як сніг (Леся Українка);
// Виріб або вироби з такої породи.
Тут кілька музеїв, скрізь чудовий мармур, бронза (М. Коцюбинський);
А Перфецький дуже любив .. будь-які зображення, любив червоний мармур з Верони або трофеї хрестових походів (Ю. Андрухович).
Значення в інших словниках
- мармур — ма́рмур іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- мармур — [мармур] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- мармур — -у, ч. Тверда різнокольорова гірська порода, що виникла внаслідок кристалізації вапняку; використовується перев. для архітектурних і скульптурних робіт. || Виріб чи вироби з такої породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мармур — Метаморфічна гірська порода, утворена з перекристалізованого кальциту; поточна назва мармуроподібних вапняків, що надаються до полірування; в осн. використовується як будівельний, декоративний, скульптурний матеріал; в Україні — Закарпаття, Крим. Універсальний словник-енциклопедія
- мармур — Ма́рмур, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мармур — МА́РМУР, у, ч. Тверда різнокольорова гірська порода, що виникла внаслідок кристалізації вапняку; використовується переважно для архітектурних та скульптурних робіт. Словник української мови в 11 томах
- мармур — Ма́рмор и мармур, -ру м. Мраморъ. З мармору вироблена постать. Мир. ХРВ. 388. Якого там срібла, злота, квіток, мармору! Левиц. І. 223. Широкий ганок з білого мармуру. Федьк. --------------- Мармур, -ру м. 1) см. мармор. 2) = птица кропивник. Вх. Пч. II. 7. Словник української мови Грінченка