1. Словник української мови у 20 томах

маґель

МА́ҐЕЛЬ, МА́ҐІЛЬ, ґля, ч., діал.

Качалка (у 1 знач.).

Стукіт маґля, ступи, ціпів і кузні, свист машини .. – ніщо се майже ніякого впливу не мало на її нерви (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маґель — ма́ґель (ма́ґєль, ма́ґіль) 1. прилад для вирівнювання, розгладжування (білизни, одягу); качалка (ст): Треба було сховатися. В Ставропігії, у брамі від Підвалля, були два дубові маґлі, на яких в разі потреби маґльовано білизну. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. маґель — Ма́ґель, -ґля; ма́ґлі, -ґлів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. маґель — Маґель и маґіль, -ґлю м. 1) Катокъ (для бѣлья). На шнурах вішана, на маґлі тачана. Гол. 2) Часть ткацкаго станка. см. верстат. МУЕ. III. 17. Словник української мови Грінченка