1. Словник української мови Грінченка

маґель

Маґель и маґіль, -ґлю

м.

1) Катокъ (для бѣлья). На шнурах вішана, на маґлі тачана. Гол.

2) Часть ткацкаго станка. см. верстат. МУЕ. III. 17.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маґель — МА́ҐЕЛЬ, МА́ҐІЛЬ, ґля, ч., діал. Качалка (у 1 знач.). Стукіт маґля, ступи, ціпів і кузні, свист машини .. – ніщо се майже ніякого впливу не мало на її нерви (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  2. маґель — ма́ґель (ма́ґєль, ма́ґіль) 1. прилад для вирівнювання, розгладжування (білизни, одягу); качалка (ст): Треба було сховатися. В Ставропігії, у брамі від Підвалля, були два дубові маґлі, на яких в разі потреби маґльовано білизну. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. маґель — Ма́ґель, -ґля; ма́ґлі, -ґлів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)