маґель
ма́ґель (ма́ґєль, ма́ґіль) 1. прилад для вирівнювання, розгладжування (білизни, одягу); качалка (ст): Треба було сховатися. В Ставропігії, у брамі від Підвалля, були два дубові маґлі, на яких в разі потреби маґльовано білизну. Вони там стояли, мабуть, від віків. Ці маґлі видалися мені найліпшою криївкою. Я був дуже низенький, тож мені легко прийшло залізти під один маґель (Шухевич)||маґлівниця
2. вул. тиснява, тіснота (ст)
3. вул. бійка (ст)|| = кампа
◊ на ма́ґєль взя́ти вул. бити, мучити; тортурувати (ст)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маґель — МА́ҐЕЛЬ, МА́ҐІЛЬ, ґля, ч., діал. Качалка (у 1 знач.). Стукіт маґля, ступи, ціпів і кузні, свист машини .. – ніщо се майже ніякого впливу не мало на її нерви (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- маґель — Ма́ґель, -ґля; ма́ґлі, -ґлів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- маґель — Маґель и маґіль, -ґлю м. 1) Катокъ (для бѣлья). На шнурах вішана, на маґлі тачана. Гол. 2) Часть ткацкаго станка. см. верстат. МУЕ. III. 17. Словник української мови Грінченка