мед

МЕД, у, ч.

1. Густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів.

Та їдять же вони Дрібнії калачі, У мед умокаючи, Маком обсипаючи (Г. Квітка-Основ'яненко);

Дивні пахощі весняного цвітіння роблять повітря якимсь солодким і пахучим, наче ранній, першого узятку мед (П. Колесник);

За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Ви, спасибі вам, боїтеся мені розказувати про людей – цур їм, покоштував уже я цього меду, щоб він скис (Т. Шевченко);

* У порівн. [Горпина:] Але ж гарний оцей вражий панич! Як мед з маком! (І. Нечуй-Левицький);

// Квітковий нектар, який збирають бджоли; солодкий запах цього нектару.

Живучи росою з травки, Медом дишем [дихаємо] ми з квіток: Наші горниці – долини, Чиста річка і лісок (Я. Щоголів);

Мохнатий джміль із будяків червоних Спиває мед (М. Рильський);

// перен. Про що-небудь зовні приємне, хороше (слова, ставлення тощо), але здебільшого нещире.

– А чи ви вподобали хазяйок? Вони хитрі жінки, і мати і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднести (Марко Вовчок).

2. Хмільний напій, виготовлений з цієї солодкої маси.

Льохи, шинки з шинкарками, З винами, медами Закупили запорожці Та й тнуть коряками! (Т. Шевченко);

Полюбив той жорсткий пан дідуся. Посадив силою на стільці, почав медом його шанувати пивним, бо горілки дідусь не вживав зроду (Ганна Барвінок);

Медом ярим Перемогу запивали (П. Воронько);

* У порівн. Розумна в його голова була, і словом він було впоїть тебе, як медом (Марко Вовчок).

(1) Ве́ресовий мед – мед, що його виробляють бджоли з нектару квіток вересу.

– Я навмисно наказав залити марципани вересовим медом і додати туди суничного сиропу (із журн.);

(2) Па́девий мед – мед, який бджоли виробляють із паді (див. падь²).

Перед поставленням бджіл на зиму з вуликів видаляють падевий мед та виймають зайві соторами (з наук.-попул. літ.).

◇ (3) [Аж] з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промовити, сказати і т. ін. – облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін.

– І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? – промовила вона аж з медом та маком (І. Нечуй-Левицький);

– Ох, не поспiшайсь, моя дитино, не поспiшайсь! – казала баба з медом та з маком солоденьким голосочком (Б. Грінченко);

Вли́пнути як му́ха в мед див. влипа́ти;

Вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю див. влива́ти¹;

Вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду) див. ухо́плювати;

Да́ти ме́ду див. дава́ти;

Додава́ти / дода́ти куті́ ме́ду див. додава́ти;

Живи́тися акри́дами і (та) [ди́ким] ме́дом див. живи́тися;

(4) З ме́дом на вуста́х – який нещиро говорить приємні речі; облесливий, нещирий.

Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (С. Васильченко);

(5) З ме́дом на уста́х – нещирий, облесливий.

Завідуючий був старий лис, з медом на устах, якого, проте, радили мені стерегтися (С. Васильченко);

[І (нія́ким)] калаче́м (ме́дом) не замани́ти див. зама́нювати;

Леті́ти / налеті́ти, як му́хи на мед див. леті́ти;

Ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) бджо́ли (му́хи) до ме́ду див. ли́пнути¹;

Ло́жка дьо́гтю [в бо́чці ме́ду] див. ло́жка;

Ма́зати ме́дом [по губа́х] див. ма́зати;

(6) Мазну́ти ме́дом по губі́ (д) див. ма́зати;

(7) Ме́дом ма́зати (д) див. ма́зати;

(8) Мов у меду́, у знач. присудка – безтурботно, в достатках.

Ой, багато злота в Царгороді! Козаки були там мов в меду... (В. Сосюра);

(9) На [соло́дкім] меду́, заст. – на гулянці з нагоди качання меду на пасіці.

Та щоб ковбаси були такі смачні, як ми з тобою їли на меду у Гната Бондаренка (Т. Шевченко);

(10) Не з ме́дом:

а) (кому і без дод.) нелегко, погано і т. ін. живеться комусь.

Поневіряється [Марія] десь бідна, у наймах, і їй не з медом... (М. Коцюбинський);

– Погано там? – Не з медом (М. Стельмах);

– Ой, видно, там їй [Варці] не з медом у того Манжоса, та хіба признається тепер? (Є. Гуцало);

– Йому не з медом, але й нам – це правда – дорога не килимами була вистелена (О. Гончар);

– Чесній людині скрізь не з медом (Василь Шевчук);

б) (з дієсл. живе́ться, дово́диться і т. ін.) скрутно, тяжко і т. ін.

[Ларивон:] Скрізь, виходить, бідноті не з медом живеться? (М. Кропивницький);

– Синові не з медом доводиться, оно й сюди не гуляти приїхав (Дніпрова Чайка);

– Прогнали мене, старий став. Не з медом було мені (А. Хижняк);

– Нащо вже дідові Йосьці було не з медом і під дев'ятий десяток підбиралося, а не хотів із цього світу іти, ой, не хотів! (В. Дрозд);

в) щось неприємне, погане і т. ін.

Не забувайте, що життя – найкращий вчитель. Якби вам щось трапилося не з медом, не бійтеся і не падайте духом (Р. Іваничук);

(11) Не мед:

а) тяжкий, суворий і т. ін.

– Служба в сина не мед. Та й часи пішли не мед (з газ.);

б) (кому і без дод.) тяжко, погано і т. ін. комусь.

Озлобилась шляхта, бачить, що не мед, офіцеру в п'ятки проситься душа (А. Малишко);

Ось і цієї весни. Усім не мед, але ж не всі надголодь (В. Дрозд);

(12) Ні мед ні кутя́ кому і без дод. – тяжко, погано і т. ін. комусь.

– Дядька під корінь війна підрубала. А коли підрубала, значить, селянське господарство, то тут тобі й робочому ні мед ні кутя, і тим, що пишуть ото та на рахівницях клацають (Ю. Збанацький);

Носи́ти мед див. носи́ти;

Облива́ти / обли́ти соло́дким ме́дом див. облива́ти;

Передава́ти / переда́ти куті́ ме́ду див. передава́ти¹;

Скуштува́ти ме́ду див. скуштува́ти;

Уку́сить і ме́ду да́сть див. укуси́ти;

Хоч ме́дом масти́ див. масти́ти;

(13) Як (коли́) мед, то й ло́жкою – уживається для вираження надмірного прагнення до чогось, як вияв надмірності в чому-небудь; занадто.

– Не все разом. На перший раз буде й цього. Як мед, то й ложкою, – промовив отець Харитін (І. Нечуй-Левицький);

Що се виходить, “коли мед, то й ложкою”, але я не маю до кого вдатись і сподіваюсь, що ви мені вибачите мою напасність (Леся Українка);

Як мед пи́ти див. пи́ти;

Як ме́ду полиза́ти див. полиза́ти;

(14) Як (мов, ні́би і т. ін.) ме́дом (рідше са́лом) по губа́х кому – дуже подобатися кому-небудь.

– Розплановано дуже добре. Мені такий варіант просто як медом по губах (С. Добровольський);

– Що на майдані робиться? – Мітингують, пане отаман. – Тур заявив, що годі .. А гайдамакам як салом по губах (П. Панч);

– Яке ж тут кепкування? Хіба я неправду говорив? Тим більше, що Якиму Івановичу все це мов медом по губах. Для чого ж позбавляти людину того, що її так тішить? (Ю. Збанацький);

Як (мов, ні́би і т. ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати) / мазну́ти див. масти́ти;

Як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха до ме́ду див. му́ха;

(15) Як (мов, ні́би і т. ін.) у меду́, перев. зі сл. бу́ти, жи́ти. – у достатках, у розкошах.

Ой, багато злота в Царгороді! Козаки були там, мов в меду... (В. Сосюра);

Як му́сі в меду́ див. му́ха.