мед

Аби мед, а мухи налізуть.

Завжди знайдеться багато охочих до чужого добра.

На язиці медок, а на думці льодок.

Говорить приємні слова, але думки має злі.

Там муха сідає, де рану чує.

Погана людина хоче скористати з чужого горя.

Твоїми устами мід пити.

З іронією про того, хто говорить дуже облесливо, але нещиро.

Годі з медом і язик з'їсти.

Задля малої приємности ніхто не хоче понести велику шкоду.

Дали полизати меду через шкло.

Обдурили.

І мід має їдь.

Коли забагато з'їш то захоруєш.

І на меду найдеш біду.

При питтю приходить до сварки, а то й бійки.

Мені не з медом.

Мені дуже прикро.

Мед солодкий, але бджола жалить.

Бджола боронить добра свого.

Мед солодкий, але пальців з ним іще ніхто не з'їв.

Годі за малу приємність терпіти велику шкоду.

На язиці медок, а в серці ледок.

Слова солодкі, та серце неприхильне.

Не передавай куті меду.

Хоч і солодке, та як за багато, то зіпсуєш.

Хто робить з себе мед, того бджоли з'їдять.

Хто добрим буває, того використовують.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мед — мед іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мед — г. мід; (розведений) сита; (квітів) нектар; (на устах) улесливість; медок. Словник синонімів Караванського
  3. мед — -у, ч. 1》 Густа солодка маса, яку бджоли виробляють із нектару квітів. || Квітковий нектар, що його збирають бджоли; солодкий запах цього нектару. || перен. Про що-небудь зовні приємне, хороше (слова, ставлення тощо), але здебільшого нещире. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мед — МЕД, у, ч. 1. Густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів. Та їдять же вони Дрібнії калачі, У мед умокаючи, Маком обсипаючи (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. мед — мед медичний університет (м): У вуйця Василя під медом машину вкрали, аж за два місяці страхова вернула гроші (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. мед — У, ч. Медичний ВНЗ. Я дуже хочу вступити у мед, але, наскільки це можливо, я не знаю. Словник сучасного українського сленгу
  7. мед — (-у) ч.; студ., жрм. Медичний університет. Вона закінчує мед. БСРЖ, 344. Словник жарґонної лексики української мови
  8. мед — (аж) з ме́дом та (з) ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І. Фразеологічний словник української мови
  9. мед — МЕД (густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару), МІД діал.; ЛИ́ПЕЦЬ діал. (липовий). Мудрої мови мед золотистий, липець пахучий нам до сподоби (М. Драй-Хмара); — Краще міду свіжого скоштуйте. У вас не такий мід (В. Кучер). Словник синонімів української мови
  10. мед — Мед, -ду, -дові, на меду́; меди́, меді́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. мед — МЕД, у, ч. 1. Густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів. Та їдять же вони Дрібнії калачі, У мед умокаючи, Маком обсипаючи (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  12. мед — Мед, -ду м. 1) Медъ. Нуте ви, бджоли!.. приносьте густії меди і рівнії воски. Чуб. III. 9. На солодкім меду обізватися. Заговорить сладкорѣчиво. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде, — ой хто ж мене молодую та й додому доведе?... Словник української мови Грінченка