мення
МЕ́ННЯ, я, с., діал.
Імення.
– Усе б я на тебе дивився, усе б я тебе слухав, усе б хотів, щоб ти мене взивала по менню (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мення — ме́ння іменник середнього роду імення діал. Орфографічний словник української мови
- мення — -я, с., діал. Імення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мення — Ме́ння, літер. іме́ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мення — МЕ́ННЯ, я, с., діал. Імення. — Усе б я на тебе дивився, усе б я тебе слухав, усе б хотів, щоб ти мене взивала по менню (Кв.-Осн., II, 1956, 332). Словник української мови в 11 томах