мення

ме́ння

-я, с., діал.

Імення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мення — ме́ння іменник середнього роду імення діал. Орфографічний словник української мови
  2. мення — МЕ́ННЯ, я, с., діал. Імення. – Усе б я на тебе дивився, усе б я тебе слухав, усе б хотів, щоб ти мене взивала по менню (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  3. мення — Ме́ння, літер. іме́ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. мення — МЕ́ННЯ, я, с., діал. Імення. — Усе б я на тебе дивився, усе б я тебе слухав, усе б хотів, щоб ти мене взивала по менню (Кв.-Осн., II, 1956, 332). Словник української мови в 11 томах