мерзота
МЕРЗО́ТА, и, ж., розм.
1. Те, що викликає огиду, відразу; щось гидке (у 1 знач.), відворотне (у 1 знач.).
– Хочеться вам псувати собі смак .. такою мерзотою! – крикнув він (І. Франко);
Закурили. – Шовкун! – гукав Сагайда, пожадливо затягуючись. – Хіба це тютюн? Це якась мерзота! (О. Гончар).
2. Про підлу, негідну людину та її поведінку, вчинки, дії.
[Лучицька:] Як думаєш: я на мерзоту не здатна? (М. Старицький);
Чого він зайшов до неї? Підглядати? Тьфу, мерзота (Я. Качура);
// Уживається як лайливе слово.
[Марко:] Ти, мерзото, так знущаєшся з бідної дівчини? Стій! Ані з місця, бо застрелю, як собаку! (Мирослав Ірчан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мерзота — мерзо́та 1 іменник жіночого роду щось гидке; негідна поведінка мерзо́та 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про підлу людину Орфографічний словник української мови
- мерзота — Паскудство, плюгавство, мерзенність; (втілена) нечисть, ПОГАНЬ, негідь; (хто) МЕРЗОТНИК, негідник, паскудник, паскуда, поганець, ПАДЛЮКА, лайдак. Словник синонімів Караванського
- мерзота — -и, ж. 1》 Те, що викликає огиду, відразу; щось гидке (у 1 знач.), відворотне (у 1 знач.). 2》 Про підлу, негідну людину та її поведінку, вчинки, дії. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мерзота — Паскудство, погань, підлота, плюгавство, гидота, гидь, гижа, огида, огидність, бридота, бридкість, сороміцьтво, соромітництво, див. порнографія, нечисть Словник чужослів Павло Штепа
- мерзота — ГИДО́ТА (те, що викликає огиду), БРИДО́ТА, БРУДО́ТА, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА заст., СКВЕРНО́ТА книжн., заст. Тут (у тюрмі) — брудні від усякої гидоти, важкі вогкі стіни (Б. Словник синонімів української мови
- мерзота — МЕРЗО́ТА, и, ж. 1. Те, що викликає огиду, відразу; щось гидке (у 1 знач.), відворотне (у 1 знач.). — Хочеться вам псувати собі смак.. такою мерзотою! — крикнув він (Фр., IV, 1950, 249); Закурили. — Шовкун! — гукав Сагайда, пожадливо затягуючись. Словник української мови в 11 томах