1. Словник української мови у 20 томах

мерзотний

МЕРЗО́ТНИЙ, а, е, розм.

Прикм. до мерзо́та.

Бугров заскреготів зубами, виплюнув йому в лице мерзотну лайку і почав обшукувати його (І. Микитенко);

Він пробував читати з нудьги, але таке тут писалося, що кортіло змочити в гноївці мітлу й привселюдно бити по пиці й цього редактора, і всю оту мерзотну шайку [зграю] падлюк і лакеїв (П. Козланюк);

Чим же пояснити отаку мерзотну натуру, нещиру й зрадливу душу юнака? (М. Чабанівський);

– Ах ти ж мерзотний! – Котовський гукнув (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мерзотний — мерзо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мерзотний — див. МЕРЗЕННИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. мерзотний — див. гидкий; поганий Словник синонімів Вусика
  4. мерзотний — -а, -е. Прикм. до мерзота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мерзотний — Гидь, гидкий, гидота, гидотний, гидосний, гидний, гидючий, гидосвітний, огидний, бридкий, бридотний, наволоч, паскуда, паскудний, падлюка, підлота, підлотний, погань, поганий, препоганий, сволота, стерво, соромицький, шевлюга, див. презренний, порнографічний, противний Словник чужослів Павло Штепа
  6. мерзотний — НЕГІ́ДНИЙ (який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо), ПОГА́НИЙ, ПРЕПОГА́НИЙ підсил., НЕПОДО́БНИЙ рідше, БРИДКИ́Й підсил., ГИДКИ́Й підсил., МЕРЗЕ́ННИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. мерзотний — МЕРЗО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до мерзо́та. Бугров заскреготів зубами, виплюнув йому в лице мерзотну лайку і почав обшукувати його (Мик. Словник української мови в 11 томах