1. Словник української мови в 11 томах

мерзота

МЕРЗО́ТА, и, ж.

1. Те, що викликає огиду, відразу; щось гидке (у 1 знач.), відворотне (у 1 знач.).

— Хочеться вам псувати собі смак.. такою мерзотою! — крикнув він (Фр., IV, 1950, 249);

Закурили. — Шовкун! — гукав Сагайда, пожадливо затягуючись. — Хіба це тютюн? Це якась мерзота! (Гончар, III, 1959, 28).

2. Про підлу, негідну людину та її поведінку, вчинки, дії.

[Лучицька:] Як думаєш: я на мерзоту не здатна? (Стар., Вибр., 1959, 401);

Чого він зайшов до неї? Підглядати? Тьфу, мерзота (Кач., II, 1958, 35);

// Уживається як лайливе слово.

[Марко:] Ти, мерзото, так знущаєшся з бідної дівчини? Стій! Ані з місця, бо застрелю, як собаку! (Ірчан, І, 1958, 128).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мерзота — мерзо́та 1 іменник жіночого роду щось гидке; негідна поведінка мерзо́та 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про підлу людину Орфографічний словник української мови
  2. мерзота — Паскудство, плюгавство, мерзенність; (втілена) нечисть, ПОГАНЬ, негідь; (хто) МЕРЗОТНИК, негідник, паскудник, паскуда, поганець, ПАДЛЮКА, лайдак. Словник синонімів Караванського
  3. мерзота — -и, ж. 1》 Те, що викликає огиду, відразу; щось гидке (у 1 знач.), відворотне (у 1 знач.). 2》 Про підлу, негідну людину та її поведінку, вчинки, дії. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мерзота — Паскудство, погань, підлота, плюгавство, гидота, гидь, гижа, огида, огидність, бридота, бридкість, сороміцьтво, соромітництво, див. порнографія, нечисть Словник чужослів Павло Штепа
  5. мерзота — МЕРЗО́ТА, и, ж., розм. 1. Те, що викликає огиду, відразу; щось гидке (у 1 знач.), відворотне (у 1 знач.). – Хочеться вам псувати собі смак .. такою мерзотою! – крикнув він (І. Франко); Закурили. – Шовкун! – гукав Сагайда, пожадливо затягуючись. Словник української мови у 20 томах
  6. мерзота — ГИДО́ТА (те, що викликає огиду), БРИДО́ТА, БРУДО́ТА, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА заст., СКВЕРНО́ТА книжн., заст. Тут (у тюрмі) — брудні від усякої гидоти, важкі вогкі стіни (Б. Словник синонімів української мови