меридіан
МЕРИДІА́Н, а, ч.
Уявна лінія, що утворюється при перетині земної кулі площиною, що проходить через будь-яку точку земної поверхні і вісь обертання Землі.
Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (з навч. літ.);
У Лондоні, на Гринвічі, вгорі, Вночі і вдень мигають ліхтарі, Щоб узнавать у морок і туман, Де йде меридіан (П. Воронько).
△ (1) Магні́тний меридіа́н – лінія, що є проекцією силової лінії магнітного поля Землі на земну поверхню;
(2) Небе́сний меридіа́н – велике коло небесної сфери, що проходить через полюси світу і зеніт.
Явища проходження світил через небесний меридіан називаються кульмінаціями (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- меридіан — меридіа́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- меридіан — -а, ч. Уявна лінія, що утворюється за перетину земної кулі площиною, що проходить крізь будь-яку точку земної поверхні та вісь обертання Землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- меридіан — меридіа́н (від лат. meridianus – полуденний) 1. М. географічний – уявна лінія від перетину земної кулі площиною, що проходить через будь-яку точку земної поверхні і вісь обертання Землі; меридіани з паралелями утворюють градусну сітку. 2. Словник іншомовних слів Мельничука
- меридіан — МЕРИДІА́Н, а, ч. Уявна лінія, що утворюється при перетині земної кулі площиною, що проходить через будь-яку точку земної поверхні і вісь обертання Землі. Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (Фіз. Словник української мови в 11 томах