меридіан
МЕРИДІА́Н, а, ч. Уявна лінія, що утворюється при перетині земної кулі площиною, що проходить через будь-яку точку земної поверхні і вісь обертання Землі.
Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (Фіз. геогр., 5, 1956, 73);
У Лондоні, на Грінвічі, вгорі, Вночі і вдень мигають ліхтарі, Щоб узнавать у морок і туман, Де йде меридіан (Воронько, Три покоління, 1950, 97).
∆ Магні́тний меридіа́н — лінія, що є проекцією силової лінії магнітного поля Землі на земну поверхню;
Небе́сний меридіа́н — велике коло небесної сфери, що проходить через полюси світу і зеніт.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- меридіан — меридіа́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- меридіан — -а, ч. Уявна лінія, що утворюється за перетину земної кулі площиною, що проходить крізь будь-яку точку земної поверхні та вісь обертання Землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- меридіан — МЕРИДІА́Н, а, ч. Уявна лінія, що утворюється при перетині земної кулі площиною, що проходить через будь-яку точку земної поверхні і вісь обертання Землі. Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (з навч. Словник української мови у 20 томах
- меридіан — меридіа́н (від лат. meridianus – полуденний) 1. М. географічний – уявна лінія від перетину земної кулі площиною, що проходить через будь-яку точку земної поверхні і вісь обертання Землі; меридіани з паралелями утворюють градусну сітку. 2. Словник іншомовних слів Мельничука