меридіан
меридіа́н
(від лат. meridianus – полуденний)
1. М. географічний – уявна лінія від перетину земної кулі площиною, що проходить через будь-яку точку земної поверхні і вісь обертання Землі; меридіани з паралелями утворюють градусну сітку.
2. М. небесний – велике коло небесної сфери, яке проходить через полюси світу й зеніт.
3. М. магнітний – лінія, що є проекцією силової лінії магнітного поля Землі на земну поверхню.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- меридіан — меридіа́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- меридіан — -а, ч. Уявна лінія, що утворюється за перетину земної кулі площиною, що проходить крізь будь-яку точку земної поверхні та вісь обертання Землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- меридіан — МЕРИДІА́Н, а, ч. Уявна лінія, що утворюється при перетині земної кулі площиною, що проходить через будь-яку точку земної поверхні і вісь обертання Землі. Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (з навч. Словник української мови у 20 томах
- меридіан — МЕРИДІА́Н, а, ч. Уявна лінія, що утворюється при перетині земної кулі площиною, що проходить через будь-яку точку земної поверхні і вісь обертання Землі. Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (Фіз. Словник української мови в 11 томах