меридіан

меридіа́н

(від лат. meridianus – полуденний)

1. М. географічний – уявна лінія від перетину земної кулі площиною, що проходить через будь-яку точку земної поверхні і вісь обертання Землі; меридіани з паралелями утворюють градусну сітку.

2. М. небесний – велике коло небесної сфери, яке проходить через полюси світу й зеніт.

3. М. магнітний – лінія, що є проекцією силової лінії магнітного поля Землі на земну поверхню.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меридіан — меридіа́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. меридіан — -а, ч. Уявна лінія, що утворюється за перетину земної кулі площиною, що проходить крізь будь-яку точку земної поверхні та вісь обертання Землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. меридіан — МЕРИДІА́Н, а, ч. Уявна лінія, що утворюється при перетині земної кулі площиною, що проходить через будь-яку точку земної поверхні і вісь обертання Землі. Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (з навч. Словник української мови у 20 томах
  4. меридіан — МЕРИДІА́Н, а, ч. Уявна лінія, що утворюється при перетині земної кулі площиною, що проходить через будь-яку точку земної поверхні і вісь обертання Землі. Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (Фіз. Словник української мови в 11 томах