1. Словник іншомовних слів Мельничука

мергель

ргель

(нім. Mergel, від лат. marga – рухляк)

осадочна гірська порода, яка складається переважно з вапняку та глин. Використовують у цементній промисловості, будівництві.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мергель — ме́ргель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мергель — -ю, ч. Осадова гірська порода, що складається з глини і вапняку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мергель — Рухляк, вапняк Словник чужослів Павло Штепа
  4. мергель — МЕ́РГЕЛЬ, ю, ч. Осадкова гірська порода, що складається з глини й вапняку. У тому разі, коли вапняк має значну домішку глини, його називають мергелем (з навч. літ.); У Криму є великі поклади високоякісних мергелів, на базі яких доцільно спорудити цементний завод (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. мергель — Осадова гірська порода, переважно з кальциту і глинистих мінералів; поширений; використовуть для виготовлення цементу і як мінеральне добриво; в Україні — Дніпровсько-Донецька і Причорноморська западини. Універсальний словник-енциклопедія
  6. мергель — МЕ́РГЕЛЬ, ю, ч. Осадочна гірська порода, що складається з глини і вапняку. У тому разі, коли вапняк має значну домішку глини, його називають мергелем (Курс заг. геол. Словник української мови в 11 томах