мерщій
МЕРЩІ́Й, присл.
1. Якомога швидше, скоріше.
– Ходім мерщій, щоб часу не теряти [губити] (Л. Глібов);
– Закінчуй технікум та повертайся мерщій у своє село (М. Чабанівський);
// Дуже швидко.
Мерщій одяглася вона, ухопила корзину і – готова (Панас Мирний);
І смерчі звуків випряда Оскаженіла хуга; То крутиться мерщій труда Велична центрифуга (М. Бажан).
2. у знач. присудка. Дуже швидко кинутися, побігти.
– Ух! – задрижавши, скрикнула вона, – яке холодне... – Та мерщій у сіни (Панас Мирний);
Спати цар пішов сумний, А Іван у сад мерщій (Л. Первомайський).
3. Уживається як спонукальний вигук.
А нуте, хлоп'ята, Мерщій на стіл курчата! (П. Гулак-Артемовський);
Кінооператори, мерщій! Апарати на плечі й у поле бігом! (О. Довженко).
(1) Мерщі́й..., ніж..., рідко – швидше..., ніж...
[Маруся:] Які ж, матушко, у черниць гріхи? [Матушка гуменя:] А ти думаєш, у їх немає? За їх гріх швидше береться, чим за мирян, до їх він мерщій пристане, ніж до кого другого (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- мерщій — мерщі́й прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- мерщій — пр., хутчій, швидше, д. метчій; якомога швидше, негайно; (!) не гайся! не гайтесь! не барись <�баріться>! повертайся <�повертайтесь>! Словник синонімів Караванського
- мерщій — присл. 1》 Якомога швидше, скоріше. || Дуже швидко. Мерщій ..., ніж ... рідко — скоріше ..., ніж ... 2》 у знач. присудк. сл. Дуже швидко кинутися, побігти. 3》 Уживається як спонукальний вигук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мерщій — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови
- мерщій — Мерщі́й, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мерщій — МЕРЩІ́Й, присл. 1. Якомога швидше, скоріше. — Ходім мерщій, щоб часу не теряти [губити] (Гл., Вибр., 1957, 215); — Закінчуй технікум та повертайся мерщій у своє село (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 125); // Дуже швидко. Словник української мови в 11 томах
- мерщій — Мерщій нар. Скорѣй, поскорѣй. Діли мерщій! Кв. ум. мерще́нько. Чуб. VII. 576. Словник української мови Грінченка