метал

МЕТА́Л, у, ч.

Хімічно проста речовина або сплав, ознаками якої є висока міцність, ковкість, добра тепло- та електропровідність і особливий блиск.

Дзвенів метал по кузнях (М. Коцюбинський);

Металом ясним з вагранки Форми повняться безупинно (Л. Забашта);

Стоїть [Ліна] у дверях майстерні та безвідривно дивиться, як працює товариш Курінний, токар по металу (О. Гончар);

Навіть у вік металу годі нам обійтися без деревини (М. Чабанівський);

* У порівн. Голос Щорса задзвенів, як метал, очі блиснули гнівом (О. Довженко);

Парубочі обличчя вкрилися потом, вилискували на сонці темним металом (З. Тулуб);

// Вироби з цієї речовини або сплаву (зброя, гроші і т. ін.).

В гулі, в вихорі металу, що летить із тьми, броніровану [броньовану] навалу зупиняєм ми (В. Сосюра);

// перен. Про звуки, що нагадують металічний дзвін.

На його обличчі не поворухнулась жодна риска. Тільки очі стали вужчими й колючішими. І ще в голосі зазвучав метал (Ю. Бедзик).

Полива́ти / поли́ти вогне́м (мета́лом, свинце́м і т. ін.) див. полива́ти.△ Амі́ди мета́лів див. амі́ди;

(1) Благоро́дні мета́ли – золото, срібло, платина;

(2) Важкі́ мета́ли – метали з великою питомою вагою (свинець, олово, мідь та ін.).

Вона [мінеральна вода] містить .. фенол у поєднанні з мінеральним складом і комплексом важких металів (із журн.);

Дефе́кт мета́лу див. дефе́кт;

(3) Кольоро́ві мета́ли – мідь, алюміній, магній, нікель, цинк, олово, свинець та їхні сплави;

(4) Крихки́й мета́л – метал, що не піддається куванню, кришиться при ударі.

В'язкі метали .. краще витримують ударні навантаження, ніж крихкі метали (чавун, силумін, магнієві сплави) (з наук.-попул. літ.);

(5) Лу́жні мета́ли – хімічно активні метали, що швидко окиснюються на повітрі, утворюючи гідроксиди, які є сильними лугами.

Найлегше втрачають валентні електрони атоми лужних металів (з навч. літ.);

(6) Лужноземе́льні мета́ли – хімічно-активні метали (магній, кальцій, стронцій, барій, радій), що легко окиснюються;

(7) Неблагоро́дні мета́ли – метали, здатні окислюватися (напр., мідь, залізо, свинець).

Застосовувати емаль для оздоблення на неблагородних металах – залізі й чавуні – почали наприкінці XVIII століття (з наук.-попул. літ.);

(8) Рі́дкісні мета́ли – група металів, що їх використовують у невеликій кількості або що є відносно новими в техниці;

(9) Чи́сті мета́ли – метали, що містять мінімальну кількість домішок і фізичними властивостями близькі до абсолютно чистих металів;

(10) Чо́рні мета́ли – промислова назва заліза та його сплавів.

До найпоширеніших чорних металів належать сплави заліза з вуглецем – сталь, чавун, а також багато феросплавів (з наук.-попул. літ.);

(11) Чорнови́й мета́л – кольоровий метал із підвищеною кількістю домішок, одержаний плавленням (електролізом) руди або концентрату, а також брухту кольорових металів.

З метою видалення домішок чорнові метали піддають рафінуванню (з наук.-попул. літ.).

◇ (12) Презре́нний (пого́рджений) мета́л, зневажл. – гроші.

– В поті чола мушу добувати свій хліб, щоденно мушу виборювати той презренний метал, якого мені, братці, часто бракує... (О. Гончар);

[Сімон:] Він і досі не хоче сказати, відки [звідки] черпав той погорджений метал... (І. Франко).