1. Словник української мови у 20 томах

метений

МЕ́ТЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до мести́ 1.

Без хазяйки хата не метена (Номис);

Невеличкий перон, видно давно метений і невідомо коли ремонтований, швидко спустів (Ю. Збанацький);

// ме́тено, безос. пред.

А в тому саду Чисто метено Ще й хрещатим барвіночком Дрібно плетено (з народної пісні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метений — ме́тений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. метений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до мести 1). || метено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метений — Ме́тений, -на, -не (від мести́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. метений — МЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до мести́ 1. Без хазяйки хата не метена (Номис, 1864, № 10098); Невеличкий перон, видно давно метений і невідомо коли ремонтований, швидко спустів (Збан., Сеспель, 1961, 14); // ме́тено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах
  5. метений — Метений, -а, -е Выметенный. Без хазяйки хата не метена. Ном. № 10098. Словник української мови Грінченка