1. Великий тлумачний словник сучасної мови

метений

ме́тений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до мести 1).

|| метено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метений — ме́тений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. метений — МЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до мести́ 1. Без хазяйки хата не метена (Номис); Невеличкий перон, видно давно метений і невідомо коли ремонтований, швидко спустів (Ю. Збанацький); // ме́тено, безос. пред. А в тому саду Чисто метено Ще й хрещатим барвіночком Дрібно плетено (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
  3. метений — Ме́тений, -на, -не (від мести́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. метений — МЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до мести́ 1. Без хазяйки хата не метена (Номис, 1864, № 10098); Невеличкий перон, видно давно метений і невідомо коли ремонтований, швидко спустів (Збан., Сеспель, 1961, 14); // ме́тено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах
  5. метений — Метений, -а, -е Выметенный. Без хазяйки хата не метена. Ном. № 10098. Словник української мови Грінченка