1. Словник української мови в 11 томах

метений

МЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до мести́ 1.

Без хазяйки хата не метена (Номис, 1864, № 10098);

Невеличкий перон, видно давно метений і невідомо коли ремонтований, швидко спустів (Збан., Сеспель, 1961, 14);

// ме́тено, безос. присудк. сл.

А в тому саду Чисто метено Ще й хрещатим барвіночком Дрібно плетено (Укр.. лір. пісні, 1958, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метений — ме́тений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. метений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до мести 1). || метено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метений — МЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до мести́ 1. Без хазяйки хата не метена (Номис); Невеличкий перон, видно давно метений і невідомо коли ремонтований, швидко спустів (Ю. Збанацький); // ме́тено, безос. пред. А в тому саду Чисто метено Ще й хрещатим барвіночком Дрібно плетено (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
  4. метений — Ме́тений, -на, -не (від мести́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. метений — Метений, -а, -е Выметенный. Без хазяйки хата не метена. Ном. № 10098. Словник української мови Грінченка