микання
МИ́КАННЯ¹, я, с.
Дія за знач. ми́кати.
МИ́КАННЯ², я, с., діал.
Дія за знач. ми́катися 1.
Багато пастухів і лісорубів змушені були покинути Верховину, податися в Америку .. І там, в горі і в нестатках, миканні серед чужих людей, співали вони з плачем: “Верховино, світку ти наш...” (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- микання — ми́кання 1 іменник середнього роду чесання; виривання ми́кання 2 іменник середнього роду вештання; поневіряння діал. Орфографічний словник української мови
- микання — I -я, с. Дія за знач. микати. II -я, с., діал. Дія за знач. микатися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- микання — МИ́КАННЯ¹, я, с. Дія за знач. ми́кати. МИ́КАННЯ², я, с., діал. Дія за знач. ми́катися 1. Багато пастухів і лісорубів змушені були покинути Верховину, податися в Америку.. Словник української мови в 11 томах