1. Словник української мови в 11 томах

микання

МИ́КАННЯ¹, я, с. Дія за знач. ми́кати.

МИ́КАННЯ², я, с., діал. Дія за знач. ми́катися 1.

Багато пастухів і лісорубів змушені були покинути Верховину, податися в Америку.. І там, в горі і в нестатках, ’миканні серед чужих людей, співали вони з плачем: "Верховино, світку ти наш…" (Цюпа, Україна.., 1960, 283).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. микання — ми́кання 1 іменник середнього роду чесання; виривання ми́кання 2 іменник середнього роду вештання; поневіряння діал. Орфографічний словник української мови
  2. микання — I -я, с. Дія за знач. микати. II -я, с., діал. Дія за знач. микатися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. микання — МИ́КАННЯ¹, я, с. Дія за знач. ми́кати. МИ́КАННЯ², я, с., діал. Дія за знач. ми́катися 1. Багато пастухів і лісорубів змушені були покинути Верховину, податися в Америку .. І там, в горі і в нестатках, миканні серед чужих людей, співали вони з плачем: “Верховино, світку ти наш...” (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах