1. Орфографічний словник української мови

микання

ми́кання 1

іменник середнього роду

чесання; виривання

ми́кання 2

іменник середнього роду

вештання; поневіряння

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. микання — I -я, с. Дія за знач. микати. II -я, с., діал. Дія за знач. микатися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. микання — МИ́КАННЯ¹, я, с. Дія за знач. ми́кати. МИ́КАННЯ², я, с., діал. Дія за знач. ми́катися 1. Багато пастухів і лісорубів змушені були покинути Верховину, податися в Америку .. І там, в горі і в нестатках, миканні серед чужих людей, співали вони з плачем: “Верховино, світку ти наш...” (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  3. микання — МИ́КАННЯ¹, я, с. Дія за знач. ми́кати. МИ́КАННЯ², я, с., діал. Дія за знач. ми́катися 1. Багато пастухів і лісорубів змушені були покинути Верховину, податися в Америку.. Словник української мови в 11 томах