1. Словник української мови у 20 томах

милесенький

МИЛЕ́СЕНЬКИЙ, а, е.

Пестл. до миле́нький.

А голосочок-то який! Тонесенький, милесенький такий... (Л. Глібов);

– Братику мій милесенький! – скрикнула Маруся і обняла його рученятами (Г. Квітка-Основ'яненко);

// у знач. ім. миле́сенький, кого, ч.; миле́сенька, кої, ж. Кохана людина.

Ой місяцю, місяченьку, Зайди за комору, Нехай з своїм милесеньким Трошки поговорю! (з народної пісні);

– Ах, ти, моя старенька! моя поганенька, моя малесенька, моя ціпонька, моя милесенька!.. – лащиться дядько до тітки (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. милесенький — миле́сенький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. милесенький — див. бажаний; коханий Словник синонімів Вусика
  3. милесенький — -а, -е. Пестл. до миленький. || у знач. ім. милесенький, -кого, ч.; милесенька, -кої, ж. Кохана людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. милесенький — Миле́сенький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. милесенький — МИЛЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до миле́нький. А голосочок-то який! Тонесенький, милесенький такий… (Гл., Вибр., 1951, 24); — Братику мій милесенький! — скрикнула Маруся і обняла його рученятами (Кв.-Осн., II, 1956, 47); // у знач. ім. миле́сенький, кого... Словник української мови в 11 томах