1. Словник української мови у 20 томах

миленько

МИЛЕ́НЬКО.

Присл. до миле́нький.

Голос її не був дуже сильний, .. але виспівала вона свою п'єску досить миленько (Леся Українка);

Семен подивився миленько Стрибогові в очі та й зложив руки, як до молитви (Л. Мартович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миленько — миле́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. миленько — Присл. до миленький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. миленько — МИЛЕ́НЬКО. Присл. до миле́нький. Голос її не був дуже сильний, .. але виспівала вона свою п’єску досить миленько (Л. Укр., III, 1952, 502); Семен подивився миленько Стрибогові в очі та й зложив руки, як до молитви (Март., Тв., 1954, 129). Словник української мови в 11 томах
  4. миленько — I. Ми́ло, -ла с. 1) Мыло. Чуже й мило голило, а моя бритва не бере. Ном. 2) — собаче. раст. Herniaria glabra. L. ЗЮЗО. І. 124. ум. мильце. --------------- II. Ми́ло нар. Мило, пріятно; любезно; хорошо. На тебе дивитися мило. Мет. Словник української мови Грінченка