миленько
МИЛЕ́НЬКО. Присл. до миле́нький.
Голос її не був дуже сильний, .. але виспівала вона свою п’єску досить миленько (Л. Укр., III, 1952, 502);
Семен подивився миленько Стрибогові в очі та й зложив руки, як до молитви (Март., Тв., 1954, 129).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- миленько — миле́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- миленько — Присл. до миленький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- миленько — МИЛЕ́НЬКО. Присл. до миле́нький. Голос її не був дуже сильний, .. але виспівала вона свою п'єску досить миленько (Леся Українка); Семен подивився миленько Стрибогові в очі та й зложив руки, як до молитви (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
- миленько — I. Ми́ло, -ла с. 1) Мыло. Чуже й мило голило, а моя бритва не бере. Ном. 2) — собаче. раст. Herniaria glabra. L. ЗЮЗО. І. 124. ум. мильце. --------------- II. Ми́ло нар. Мило, пріятно; любезно; хорошо. На тебе дивитися мило. Мет. Словник української мови Грінченка