1. Словник української мови Грінченка

миленько

I. Ми́ло, -ла

с.

1) Мыло. Чуже й мило голило, а моя бритва не бере. Ном.

2) — собаче. раст. Herniaria glabra. L. ЗЮЗО. І. 124. ум. мильце.

---------------

II. Ми́ло

нар. Мило, пріятно; любезно; хорошо. На тебе дивитися мило. Мет. Не бачила миленького, — і діло не мило. Мет. 83. Не там щастя, не там доля, де багаті люде — як злучаться по любови, то все мило буде. Чуб. V. 141. мило вітати. Любезно принимать. Чуб. III. 356. ум. миленько. Миленько Ганна подивлялась на панянку. Св. Л. 39.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миленько — миле́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. миленько — Присл. до миленький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. миленько — МИЛЕ́НЬКО. Присл. до миле́нький. Голос її не був дуже сильний, .. але виспівала вона свою п'єску досить миленько (Леся Українка); Семен подивився миленько Стрибогові в очі та й зложив руки, як до молитви (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  4. миленько — МИЛЕ́НЬКО. Присл. до миле́нький. Голос її не був дуже сильний, .. але виспівала вона свою п’єску досить миленько (Л. Укр., III, 1952, 502); Семен подивився миленько Стрибогові в очі та й зложив руки, як до молитви (Март., Тв., 1954, 129). Словник української мови в 11 томах