1. Словник української мови Грінченка

миленький

Милий, -а, -е

1) Милый, любезный. Батько милий, мати мила, дівчина миліща. Чуб. V. 110. по-під сам милий біг просити кого. Молить, заклинать. Желех.

2) Милый, возлюбленный. Милий милу покидає, — вороги раденькі. н. п. Нехай милий подивиться, що на серці діється. Мет. 15.

3) Пріятный, любезный. ум. миленький, милесенький. Миленький, милесенький мій! Мет. Моя мила милесенька, голубка сивесенька. Чуб. V. 13.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миленький — миле́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. миленький — див. бажаний Словник синонімів Вусика
  3. миленький — -а, -е. Пестл. до милий. || у знач. ім. миленький, -кого, ч.; миленька, -кої, ж. Кохана людина. Як миленький — неодмінно, само собою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. миленький — МИЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ми́лий. А коли б же хто звернув із шляху й уступив у хатку, зобачив би той, що яка хатка миленька (Марко Вовчок); Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька (прислів'я); – Вже я увечері спитаюсь... Словник української мови у 20 томах
  5. миленький — як миле́нький, з дієсл., жарт. Обов’язково, неодмінно, без сумніву і т. ін. Коли б оце Мірошниченкові самому довелось поносити дитя, не задавав би їй дурного питання, а різав би норму (землі), як миленький, ще й на гак не поскупився б (М. Фразеологічний словник української мови
  6. миленький — Миле́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. миленький — МИЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ми́лий. А коли б же хто звернув із шляху й уступив у хатку, зобачив би той, що яка хатка миленька (Вовчок, І, 1955, 288); Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах