милосердний
МИЛОСЕ́РДНИЙ, а, е, до кого і без дод.
Який виявляє милосердя; схильний, готовий до добрих учинків.
Виладновували [циганки] увечері з гарби таку силу різнорідних речей, що трудно було вірити, аби всі вони дістались їм з доброї волі милосердних людей (М. Коцюбинський);
– Я, пані, чоловік милосердний і до скотини, і до людини, – казав далі половинщик (Ганна Барвінок);
– Релігія вчить нас бути милосердними й не проливати кров. – Вам показували табори знищення? Ви бачили, що фашисти розтоптали заповіді Бога, якому поклоняються (П. Загребельний);
// Уживається як постійний епітет до слів “Господь”, “Бог”.
Може, дасть Господь милосердний ще одпочину, та на старість попробую писать прозу (Т. Шевченко);
// Який свідчить про добре, співчутливе ставлення (про погляд, вираз обличчя тощо).
І що ж таки я направду? Удержанка [утриманка] і більше нічого! .. Тепер я зрозуміла милосердні погляди, таємні зітхання та похитування головою моїх сусідок (І. Франко);
Обличчя в селян – догідливі, у начальства – милосердне (М. Стельмах);
// Викликаний, зумовлений милосердям.
Милосердний учинок.
Значення в інших словниках
- милосердний — милосе́рдний прикметник Орфографічний словник української мови
- милосердний — [мBлосерднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- милосердний — -а, -е, без додатка і до кого. Який виявляє милосердя; схильний, готовий до добрих учинків. || Уживається як постійний епітет до слів "Господь", "Бог". || Який свідчить про добре, співчутливе ставлення (про погляд, вираз обличчя тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- милосердний — Милостивий, ласкавий, добросердий, добродійний, доброчинний Словник чужослів Павло Штепа
- Милосердний — див. Бог Словник синонімів Вусика
- милосердний — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- милосердний — Милосе́рдний і милосе́рдий, -да, -де Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- милосердний — МИЛОСЕ́РДНИЙ, а, е, без додатка і до кого. Який виявляє милосердя; схильний, готовий до добрих учинків. Виладновували [циганки] увечері з гарби таку силу різнорідних речей, що трудно було вірити... Словник української мови в 11 томах