милосердний
милосе́рдний
-а, -е, без додатка і до кого.
Який виявляє милосердя; схильний, готовий до добрих учинків.
|| Уживається як постійний епітет до слів "Господь", "Бог".
|| Який свідчить про добре, співчутливе ставлення (про погляд, вираз обличчя тощо).
|| Викликаний, зумовлений милосердям. Милосердний вчинок.
Господи (Боже) [мій] милосердний! — уживається як вигук, що виражає сильні переживання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- милосердний — милосе́рдний прикметник Орфографічний словник української мови
- милосердний — [мBлосерднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- милосердний — Милостивий, ласкавий, добросердий, добродійний, доброчинний Словник чужослів Павло Штепа
- милосердний — МИЛОСЕ́РДНИЙ, а, е, до кого і без дод. Який виявляє милосердя; схильний, готовий до добрих учинків. Виладновували [циганки] увечері з гарби таку силу різнорідних речей, що трудно було вірити, аби всі вони дістались їм з доброї волі милосердних людей (М. Словник української мови у 20 томах
- Милосердний — див. Бог Словник синонімів Вусика
- милосердний — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- милосердний — Милосе́рдний і милосе́рдий, -да, -де Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- милосердний — МИЛОСЕ́РДНИЙ, а, е, без додатка і до кого. Який виявляє милосердя; схильний, готовий до добрих учинків. Виладновували [циганки] увечері з гарби таку силу різнорідних речей, що трудно було вірити... Словник української мови в 11 томах