мимо
МИ́МО¹, присл.
1. Минаючи кого-, що-небудь.
А ти нічого не сказала, .. Мене неначе не пізнала, Назустріч мимо обійшла (П. Грабовський);
Авто промчало мимо, обдавши нас запахом бензину (П. Колесник);
Побачив [Тимко] запнуту в теплу шаль дівчину, котра пройшла мимо своєю швидкою і широкою ходою, не сказавши навіть “здрастуйте” (Григорій Тютюнник);
* Образно. А легко ж буть чудесним, молодим – лише з життям ти йди разом, не мимо (П. Тичина).
2. Не зачіпаючи, не потрапляючи в ціль; стороною.
Ось перший [козак] тільки вискочив навпроти воріт, – Юхим швидко, навіть не цілячись, випалив у нього: мимо (А. Головко).
3. Недалеко від кого-, чого-небудь; поблизу когось, чогось (іти, їхати і т. ін.).
Як хто їде або йде було мимо, то він заступить .. за двері, щоб не здоровкатись (Ганна Барвінок);
Облупана пустка стояла ще страшніша, ніж та, котру купив Хрущ. Люди знову стали .. відхрещуватись, як проходили мимо (Панас Мирний);
Шура, сміючись, впіймала за голову Маковея, що, пробігаючи мимо, саме підвернувся їй під руку (О. Гончар).
МИ́МО², прийм., з род. в.
1. Уживається на позначення особи, предмета, повз які хто-небудь проходить, пробігає і т. ін.
Мимо вікна біг цуцик (С. Васильченко);
Андрій пройшов мимо ченця, змірявши його поглядом, повним зневаги й ненависті (О. Довженко).
2. Уживається на позначення особи, предмета, в які не вціляє щось.
Гримнув вистріл, і куля пролетіла мимо голови опришка (Г. Хоткевич).
3. Уживається на позначення особи, предмета, поблизу яких щось відбувається.
Молоді паничі окремо собі кучею так і ходять, усе щоб так стати, що як буде Галочка кривого танця вести, так щоб пройшла мимо їх (Г. Квітка-Основ'яненко).
4. діал. Уживається на позначення того, що є причиною, незважаючи на яку щось відбувається.
Біле як сніг волосся покривало його голову, яку старець, мимо дуже старого віку, носив просто вгору (І. Франко);
– А наладь мені великий горнець меду, хе, хе! Лише не такого густого, як моє волосся! І старий указав на свій лисий, мов коліно, череп, а молодець мимо смутку мусив усміхнутися крізь сльози (Юліан Опільський).
Значення в інших словниках
- мимо — Повз. Словник синонімів Полюги
- мимо — ми́мо 1 прислівник незмінювана словникова одиниця ми́мо 2 прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- мимо — Ми́мо, прийм. Незважаючи на; попри те, що. Бо панотець з Руспебоула, як і многі иньші єго товариші в Буковині, мимо найліпшої волі не всилі застосувати ся до згаданого наказу, бо не знає по руски (Б. Українська літературна мова на Буковині
- мимо — прий., повз, побіля, попри; ПР. попри, не зважаючи на, (н. мимо її дивацтва); ід. МИМО ТОГО, ЩО, дарма що, не зважаючи на те, що. Словник синонімів Караванського
- мимо — I присл. 1》 Минаючи кого-, що-небудь. 2》 Не зачіпаючи, не потрапляючи в ціль; стороною. 3》 Недалеко від кого-, чого-небудь; поблизу когось, чогось (іти, їхати і т. ін.). II прийм. з род. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мимо — 1. повз, побіля, побік 2. проте, прецінь, але, та, дарма що, всупереч, не зважаючи на Словник чужослів Павло Штепа
- мимо — ПОВЗ прийм. і присл., МИ́МО, СТОРОНО́Ю тільки присл., ПРОЗ розм., ПОПРО́З розм., ПО́УЗ (ПОЗ) діал. Тихо в серці, і жаль мені світу, і дня мені жаль, Ніби марно пройшов я, співаючи, горами й долом, Повз веселі гаї, мимо темних, як тучі, проваль (М. Словник синонімів української мови
- мимо — Ми́мо чого, присл.-прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мимо — МИ́МО¹, присл. 1. Минаючи кого-, що-небудь. А ти нічого не сказала, .. Мене неначе не пізнала, Назустріч мимо обійшла (Граб., І, 1959, 215); Авто промчало мимо, обдавши нас запахом бензину (Кол., На фронті.. Словник української мови в 11 томах
- мимо — Мимо нар. и пред. Мимо. Мимо церкву їдьте, а тоді уліво повернете. Мимо церкви святої проїзжали, за гордостю, за пишностю з глави шличка не здіймали. Мимо колодізь ішли. Словник української мови Грінченка