мимо

ПОВЗ прийм. і присл., МИ́МО, СТОРОНО́Ю тільки присл., ПРОЗ розм., ПОПРО́З розм., ПО́УЗ (ПОЗ) діал. Тихо в серці, і жаль мені світу, і дня мені жаль, Ніби марно пройшов я, співаючи, горами й долом, Повз веселі гаї, мимо темних, як тучі, проваль (М. Рильський); Козаки з довгими шликами походжали повз, бундючились і кидали на адресу новаків недосить товариські зауваження (П. Панч); Побачив (Тимко) запнуту в теплу шаль дівчину, котра пройшла мимо своєю швидкою і широкою ходою (Григорій Тютюнник); Ой на морі хвиля, При долині роса, Стороною дощик іде... (пісня); Катерина аж зраділа, побачивши, що хтось швидко промайнув проз вікно і заходить у двір (О. Копиленко); Попроз мій городок стежечкою до іншої йдеш (пісня); Один камінь поуз голову дзизнув, а один у праве плече дав (Марко Вовчок); Та проїхав козак поуз І оком не глянув... А дівча вінок порвало, Щоб марно й не в'янув (І. Манжура); Дарка хотіла прошмигнути поз неї до хати (Леся Українка).

НЕЗВАЖА́ЮЧИ НА прийм., із знах. в. (ужив. з позначеннями предметів, явищ і т. ін., що могли б перешкодити, але не перешкодили якійсь дії або стану), ПО́ПРИ із знах. в., ПРИ з місц. в., НЕВВАЖА́ЮЧИ НА заст., ВСУ́ПЕРЕЧ (УСУ́ПЕРЕЧ) з дав. в., підсил., НАПЕРЕКІ́Р з дав. в., підсил., НАВПАКИ́ з дав. в., підсил. рідше, МИ́МО з род. в., діал. Незважаючи на роки, — а їх уже назбиралося у Миколи Григоровича біля шістдесяти, — він був настільки життєрадісний, наче ровесник Юрія Михайловича (М. Томчаній); Попри всі злигодні і турботи переднього краю Хома навіть погладшав (О. Гончар); — При всій своїй відмінності ці всі плани об'єднує страх перед майбутнім (М. Стельмах); Лице його, невважаючи на признаки великої втоми і тільки що відбутої далекої подорожі, дихало здоров'ям (І. Франко); Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємницю (О. Гончар); Контральто Антоніни Павлівни і.. Костів тенор — сплелися в чудному, може, й навпаки всяким музичним законам, дуеті (Дніпрова Чайка); Біле як сніг волосся покривало йому голову, яку старець, мимо дуже старого віку, носив просто вгору (І. Франко).

НЕЗАЛЕ́ЖНО ВІД прийм., з род. в. (ужив. для вказівки на те, що щось відбувається або відбулося без участі, наявності кого-, чого-небудь), ПО́ЗА з оруд. в.; МИ́МО з род. в., ПОМИ́МО з род. в., рідше (перев. зі сл. воля). Чим далі, тим все ясніше стає, що події розгортаються незалежно від його бажань і прагнень (О. Гончар); Можу поклястися, що я зовсім не хотів їй зла і все трапилось поза моєю волею (Ю. Яновський); В такі хвилі Маруся якось помимо своєї волі поглядала на Юрчика (Г. Хоткевич).