мирно
МИ́РНО¹, присл.
1. Без війни, в мирі.
Старий цар умер, а зосталося два брати. Старшому ж не можна чомусь було царством правити, – осівся на предківськім столі менший. Отже це не обійшлося мирно (Панас Мирний);
Те, за що так довго билися, нарешті, настало. Мир! Завойовано змогу мирно жити, не буде ще однієї воєнної зими (О. Гончар).
2. Без сварок; дружньо, миролюбно.
– Маню! – сказав я поважно, приступаючи наново до неї. – Чи ми не будемо ніколи з тобою мирно говорити? (О. Кобилянська);
На Володимирській гірці, В Києві, над Дніпром, Граються мирно діти, Бризкає сміх сріблом... (І. Нехода).
3. Тихо, спокійно.
– Хай мирно сплять собі мерці; Нам – піклуватися живими! – Так ти казав (П. Грабовський);
На небі світилися зірки, так само, як і вчора, і позавчора. Десь у недосяжній висоті мирно миготіли вони (А. Хижняк);
// у знач. пред.
Пішов [Тимко] городом у яр. Там було тихо і мирно (Григорій Тютюнник).
МИ́РНО², присл., у знач. пред., діал.
Людно, багатолюдно.
В невеличкій хаті стало мирно, аж тісно (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- мирно — ми́рно 1 прислівник миролюбно незмінювана словникова одиниця ми́рно 2 прислівник багатолюдно незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- мирно — Ладком, ладочком, по-божому, по-братськи, по-доброму, по-дружньому, по-хорошому, по-християнськи, почесному Словник синонімів Вусика
- мирно — I присл. 1》 Без війни, в мирі. 2》 Без сварок; дружелюбно, миролюбно. 3》 Тихо, спокійно. II присл., у знач. присудк. сл., діал. Людно, багатолюдно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мирно — З хлопами мирно живемо — лани хлопаємо. З погордою кажуть пани, на яких працюють селяни. Приповідки або українсько-народня філософія
- мирно — ДРУ́ЖНО (без сварок, суперечок, сутичок), МИ́РНО, ЛА́ГІДНО, ПО-ХОРО́ШОМУ, ЗЛА́ГІДНО розм., МИ́РОМ розм., ЛА́ГІДКО́М розм., ДУША́ В ДУ́ШУ розм. — Мамо, не хвилюйтесь, не плачте, я слухатимусь, житимем дружно (О. Словник синонімів української мови
- мирно — МИ́РНО¹, присл. 1. Без війни, в мирі. Старий цар умер, а зосталося два брати. Старшому ж не можна чомусь було царством правити, — осівся на предківськім столі менший. Словник української мови в 11 томах