мирний

МИ́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до мир¹ 2.

В мирне врем'я [час] запирався [Янус], коли ж із храму показався, Якраз війна і закипить (І. Котляревський);

За мирного часу в тих бункерах зберігалось вино, а тепер вони правили за зручні схованки для есесівських ватаг (О. Гончар);

Нас зовуть бійцями в мирні роки, Ми ішли й дорогами війни (М. Гірник);

// Який відбувається в обстановці миру, не порушується війною.

Після війни ми скинули шинелі, Взялися знов до мирних наших справ (І. Нехода);

Так недавно відірвала вас [артистів] доля від мирної праці, весіль, вечорниць і так багато повідала вам на історичних шляхах України (О. Довженко);

Спогад про мирне життя пройшовся по душі тихим болем (Григорій Тютюнник);

// Який діє або використовується в обстановці миру, служить справі миру.

– Я хочу бути таким льотчиком, що проти війни стоятиме. Я хочу мирним льотчиком бути і буду! (В. Кучер);

Мирний атом. З кожним роком він все ширше і ширше застосовується в різних галузях народного господарства нашої країни (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Це для тебе, сину, Сонце мирне сходить І в степах канали Наш народ проводить (Т. Масенко);

// Пов'язаний з укладенням договору про мир.

Щоб ліквідувати перевагу врангелівців у кінноті, в кінці вересня було прийнято рішення перекинути з польського фронту на Південний Першу Кінну армію, оскільки в цей час з Польщею вже велися мирні переговори (О. Гончар).

2. Позбавлений ворожих намірів; який провадить політику миру.

Без зброї, без війська Мирні народи жили в непорушнім і любім дозвіллі (М. Зеров);

Мирна держава;

// Який спирається на політику миру.

Кажуть, що .. назва [міста Миргород] пішла від слова “мир”. Нібито тут було підписано якийсь мирний договір, не то з татарами, не то з турками (із журн.);

// Який виключає насильство.

– Подумайте, .. паровий плуг свище. Се ж революція соціальна... мирна, розуміється, мирна! (І. Франко);

// Який не бере безпосередньої участі у воєнних діях; цивільний.

Хлопчик дійшов до фронту. Все тяжче ставало йти. Людей мирних майже не траплялося (Ю. Яновський);

Щоб зберегти Будапешт, .. щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, – радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (О. Гончар);

// Який належить цивільному населенню.

Горіло передмістя, підпалене запалювальними бомбами, що ними ворог обстрілював мирні житла (П. Кочура).

3. Схильний до злагоди, дружніх відносин; миролюбний, сумирний.

– Щасливий ти, Якове! – казав він, – щасливий! Он твоя [дружина]? – сидить... тиха та мирна... Молитися до неї, та й годі!.. (Панас Мирний);

– Ми люди мирні, але перешкод не любимо й не терпим (Іван Ле);

// Який виражає злагоду, дружні відносини, миролюбство.

Вона захотіла ввійти в те товариство тихим янголом-спасителем, навчити запеклі харцизяцькі душі, п'яні голови любові до людей, до їх мирних звичаїв (Панас Мирний);

Черниш бачив стомлене обличчя, зовсім не войовниче, а якесь мирне, замислене (О. Гончар);

– Господи! Невже це Рубін лазив у сад? – Ба ні, – зирнувши на Рубіна збоку, промовила мирним, навіть здивованим голосом Марина Василівна. – Біля хвіртки отам стояв (І. Сенченко);

// Який ґрунтується на згоді, дружньому ставленні; дружній.

– Дай же, Боже, щоб ваша спілка була мирна й жила в ладу та в мирі, не так, як та, що держить старий млин, – промовив о. Артемій (І. Нечуй-Левицький);

У хаті Лантуха, за столом під образами, тривала мирна бесіда господаря й гостя (М. Руденко).

4. Який нічим не порушується, не переривається; спокійний, тихий.

Вже високо піднялося на небі сонце, а по улицях в місті не було помітно ні звичайного мирного гомону, ні працьовитої метушні (С. Васильченко);

Нога взагалі тут мені не завдає лиха, вже скільки літ, як вона не була в такому мирному стані (Леся Українка);

На мирний дзвін бандур озветься голос у саду дівочий... (В. Сосюра);

// Позбавлений тривоги, неприємних переживань.

То був теплий, мирний весняний ранок (Ю. Збанацький).