мирний

МИ́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до мир¹2.

В мирне врем’я [час] запирався [Янус], коли ж із храма показався, Якраз війна і закипить (Котл., І, 1952, 192);

За мирного часу в тих бункерах зберігалось вино, а тепер вони правили за зручні схованки для есесівських ватаг (Гончар, III, 1959, 376);

Нас зовуть бійцями в мирні роки, Ми ішли й дорогами війни (Гірник, Друзі.., 1953, 3);

// Який відбувається в обстановці миру, не порушується війною.

Після переможного закінчення громадянської війни Радянська країна вступила в період мирного соціалістичного будівництва (Тези про 300-річчя возз’єдн..,. 1954, 19);

Захищали життя і честь Батьківщини великі радянські люди, виховані для мирної праці (Довж., І, 1958, 311);

Спогад про мирне життя пройшовся по душі тихим болем (Тют., Вир, 1964, 320);

// Який діє або використовується в обстановці миру, служить справі миру.

— Я хочу бути таким льотчиком, що проти війни стоятиме. Я хочу мирним льотчиком бути і буду! (Кучер, Дорога.., 1958, 26);

Мирний атом. З кожним роком він все ширше і ширше застосовується в різних галузях народного господарства нашої країни (Наука.., 2, 1962, 24);

*Образно. Це для тебе, сину, Сонце мирне сходить І в степах канали Наш народ проводить (Мас., Сорок.., 1957, 279);

// Пов’язаний з укладенням договору про мир.

Щоб ліквідувати перевагу врангелівців у кінноті, в кінці вересня було прийнято рішення перекинути з польського фронту на Південний Першу Кінну армію, оскільки в цей час з Польщею вже велися мирні переговори (Гончар, II, 1959, 371).

2. Позбавлений ворожих намірів; який провадить політику миру.

Мирна держава;

// Який спирається на політику миру.

Керуючись ленінськими принципами зовнішньої політики, Радянський уряд веде невтомну боротьбу за зміцнення миру, ослаблення міжнародної напруженості, за мирне співіснування країн з різними суспільними системами (Ком. Укр., 5, 1960, 22);

// Який виключає насильство.

— Подумайте, .. паровий плуг свище. Се ж революція соціальна… мирна, розуміється, мирна! (Фр., III, 1950, 217);

// Який не бере безпосередньої участі у воєнних діях; цивільний.

Хлопчик дійшов до фронту. Все тяжче ставало йти. Людей мирних майже не траплялося (Ю. Янов., II, 1954, 12);

Щоб зберегти Будапешт, .. щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Гончар, III, 1959, 236);

//Який належить цивільному населенню.

Горіло передмістя, підпалене запалювальними бомбами, що ними ворог обстрілював мирні житла (Кочура, Зол. грамота, 1960, 151).

3. Схильний до злагоди, дружніх відносин; миролюбний, сумирний.

— Щасливий ти. Якове! — казав він, — щасливий! Он твоя [дружина]? — сидить… тиха та мирна… Молитися до неї, та й годі!.. (Мирний, IV, 1955, 51);

— Ми люди мирні, але перешкод не любимо й не терпим (Ле, Наливайко, 1957, 293);

// Який виражає злагоду, дружні відносини, миролюбство.

Вона захотіла ввійти в те товариство тихим янголом-спасителем, навчити запеклі харцизяцькі душі, п’яні голови любові до людей, до їх мирних звичаїв (Мирний, II, 1954, 286);

Черниш бачив стомлене обличчя, зовсім не войовниче, а якесь мирне, замислене (Гончар, III, 1959, 20);

— Господи! Невже це Рубін лазив у сад? — Ба ні, — зирнувши на Рубіна збоку, промовила мирним, навіть здивованим голосом Марина Василівна. — Біля хвіртки отам стояв (Сенч., Опов., 1959, 35);

// Оснований на згоді, дружньому ставленні; дружній.

— Дай же, боже, щоб ваша спілка була мирна й жила в ладу та в мирі, не так, як та, що держить старий млин, — промовив о. Артемій (Н.-Лев., IV, 1956, 104);

У хаті Лантуха, за столом під образами, тривала мирна бесіда господаря й гостя (Руд., Остання шабля, 1959, 42).

4. Який нічим не порушується, не переривається; спокійний, тихий.

Вже високо піднялося на небі сонце, а по улицях в місті не було помітно ні звичайного мирного гомону, ні працьовитої метушні (Вас., II, 1959, 15);

Нога взагалі тут мені не завдає лиха, вже скільки літ, як вона не була в такому мирному стані (Л. Укр., V, 1956, 238);

На мирний дзвін бандур озветься голос у саду дівочий… (Сос., II, 1958, 316);

// Позбавлений тривоги, неприємних переживань.

То був теплий, мирний весняний ранок (Збан., Сеспель, 1961, 168).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мирний — Ми́рний 1 іменник чоловічого роду, істота псевдонім Ми́рний 2 іменник чоловічого роду селище в Росії Орфографічний словник української мови
  2. мирний — (час) не воєнний; (- людність) цивільний; (- політику) миролюбний; (- вдачу) сумирний, невойовничий, неагресивний; (намір) миролюбний, не ворожий; (- життя) спокійний, тихий; (- співжиття) дружній, злагідний. Словник синонімів Караванського
  3. мирний — [мирнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. мирний — I мирн`ий-а, -е, діал. Який мирить. || у знач. ім. мирна, -ної, ж., діал. Домовленість про припинення ворожнечі. II м`ирний-а, -е. 1》 Прикм. до мир I 2). || Який відбувається в умовах миру, не порушується війною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мирний — МИ́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мир¹ 2. В мирне врем'я [час] запирався [Янус], коли ж із храму показався, Якраз війна і закипить (І. Котляревський); За мирного часу в тих бункерах зберігалось вино... Словник української мови у 20 томах
  6. мирний — ДРУ́ЖНІЙ (про ставлення, відносини тощо), БРАТЕ́РСЬКИЙ, БРА́ТНІЙ, БРАТЕ́РНІЙ рідше, БРА́ТСЬКИЙ рідше, ПРИ́ЯТЕЛЬСЬКИЙ, ПРИ́ЯЗНИЙ, ТОВАРИ́СЬКИЙ, ЛА́ГІДНИЙ, ДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, ЗЛА́ГІДНИЙ розм.; МИ́РНИЙ, ДОБРОСУСІ́ДСЬКИЙ (між сусідами, країнами). Словник синонімів української мови
  7. мирний — Ми́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мирний — Ми́рний, -а, -е Мирный. Дай же, Боже, щоб ваша спілка була мирна і жила в ладу та в мирі. Левиц. І. Словник української мови Грінченка