мирно

ДРУ́ЖНО (без сварок, суперечок, сутичок), МИ́РНО, ЛА́ГІДНО, ПО-ХОРО́ШОМУ, ЗЛА́ГІДНО розм., МИ́РОМ розм., ЛА́ГІДКО́М розм., ДУША́ В ДУ́ШУ розм. — Мамо, не хвилюйтесь, не плачте, я слухатимусь, житимем дружно (О. Гончар); Розмова за столом точилася мирно й по-діловому (М. Чабанівський); Коти гризуться з собаками і.. не живуть лагідно (Словник Б. Грінченка); Одібрано землю у пана, Поділено по-хорошому Між селянами (В. Еллан); Злагідно живуть собі з жінкою (Словник Б. Грінченка); Хазяїн коло нього спершу миром та ласкою, показує й розказує, як і що й коли робити... (Панас Мирний); Жили вони з Мариною душа в душу, не проявляючи особливої ніжності, але з великою шаною одне до одного (М. Зарудний).

ЛЮ́ДНО присудк. сл. (багато людей), БАГАТОЛЮ́ДНО, МИ́РНО діал. Десь за зеленими вітами, в гущавині лунають мелодії оркестру. Скрізь людно, весело (І. Нечуй-Левицький); Завжди багатолюдно біля стендів, де експонуються твори юних митців (з газети); В невеличкій хаті стало мирно, аж тісно (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мирно — ми́рно 1 прислівник миролюбно незмінювана словникова одиниця ми́рно 2 прислівник багатолюдно незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. мирно — Ладком, ладочком, по-божому, по-братськи, по-доброму, по-дружньому, по-хорошому, по-християнськи, почесному Словник синонімів Вусика
  3. мирно — I присл. 1》 Без війни, в мирі. 2》 Без сварок; дружелюбно, миролюбно. 3》 Тихо, спокійно. II присл., у знач. присудк. сл., діал. Людно, багатолюдно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мирно — МИ́РНО¹, присл. 1. Без війни, в мирі. Старий цар умер, а зосталося два брати. Старшому ж не можна чомусь було царством правити, – осівся на предківськім столі менший. Отже це не обійшлося мирно (Панас Мирний); Те, за що так довго билися, нарешті, настало. Словник української мови у 20 томах
  5. мирно — З хлопами мирно живемо — лани хлопаємо. З погордою кажуть пани, на яких працюють селяни. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. мирно — МИ́РНО¹, присл. 1. Без війни, в мирі. Старий цар умер, а зосталося два брати. Старшому ж не можна чомусь було царством правити, — осівся на предківськім столі менший. Словник української мови в 11 томах