1. Словник синонімів української мови

миролюбний

МИ́РНИЙ (схильний до злагоди, дружніх стосунків тощо), МИРОЛЮ́БНИЙ, СУМИ́РНИЙ (сповнений покори, незлобивості); ПОЛЮБО́ВНИЙ розм. (який ґрунтується на взаємній домовленості). Вчорашні мирні люди сьогодні стали воїнами (М. Шеремет); Індійці — миролюбний народ, що не терпить насильства (з газети); Навряд чи знав молодий лейтенант, що цей літній, сумирний його боєць ще три місяці тому навчав сотні таких же, як він, зелених хлопців (О. Гончар); Брати в полюбовній згоді довершили поділ тим способом, що претендентові відпустили земельні добра, а собі залишили готовий капітал (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миролюбний — миролю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. миролюбний — -а, -е. Який любить мир (див. мир I 1)); не схильний до війни, ворожнечі, сварок. || Оснований на політиці миру і дружби. || Сповнений приязні, дружелюбності до інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. миролюбний — МИРОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить мир (див. мир¹ 1); не схильний до війни, ворожнечі, сварок. Найдужчі, найдорожчі люди і миролюбні в той же час. Які в нас виросли споруди! Яка енергія у мас! (П. Тичина); // Який ґрунтується на політиці миру і дружби. Словник української мови у 20 томах
  4. Миролюбний — див. Бог Словник синонімів Вусика
  5. миролюбний — МИРОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить мир ( див. мир¹1); не схильний до війни, ворожнечі, сварок. Найдужчі, найдорожчі люди і миролюбні в той же час. Які в нас виросли споруди! Яка енергія у мас! (Тич. Словник української мови в 11 томах
  6. миролюбний — Миролюбний, -а, -е Миролюбивый. Миролюбним людям Бог помагає і дома й на полі. Г. Барв. 345. Словник української мови Грінченка