миролюбний
МИРОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить мир ( див. мир¹1); не схильний до війни, ворожнечі, сварок.
Найдужчі, найдорожчі люди і миролюбні в той же час. Які в нас виросли споруди! Яка енергія у мас! (Тич., II, 1957, 241);
Радянський народ, вихований в дусі пролетарського інтернаціоналізму, ділиться своїми надбаннями з усіма країнами народної демократії, з миролюбними народами світу (Рад. Укр., 6.XI 1956, 1);
Згуртування всіх миролюбних сил світу під прапором боротьби за мир і свободу народів є вирішальним фактором їх неодмінної перемоги (Ком. Укр., І, 1961, 4);
// Оснований на політиці миру і дружби.
Соціалістичні країни є ініціаторами багатьох найважливіших миролюбних акцій, спрямованих на зрив агресивної політики імперіалістичних країн (Ком. Укр., 10, 1967, 38);
Наш народ переміг у бою І вершить миролюбні діла (Воронько, Тепло.., 1959, 9);
// Сповнений приязні, дружелюбності до інших.
Привітне його обличчя в ластовиннях осміхається миролюбною усмішкою (Вас., II, 1959, 151);
Пісню всіх народів, пісню миролюбну.. не заб’ють вони [палії війни] (Бажан, Роки, 1957, 221).
Значення в інших словниках
- миролюбний — миролю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- миролюбний — -а, -е. Який любить мир (див. мир I 1)); не схильний до війни, ворожнечі, сварок. || Оснований на політиці миру і дружби. || Сповнений приязні, дружелюбності до інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
- миролюбний — МИРОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить мир (див. мир¹ 1); не схильний до війни, ворожнечі, сварок. Найдужчі, найдорожчі люди і миролюбні в той же час. Які в нас виросли споруди! Яка енергія у мас! (П. Тичина); // Який ґрунтується на політиці миру і дружби. Словник української мови у 20 томах
- Миролюбний — див. Бог Словник синонімів Вусика
- миролюбний — МИ́РНИЙ (схильний до злагоди, дружніх стосунків тощо), МИРОЛЮ́БНИЙ, СУМИ́РНИЙ (сповнений покори, незлобивості); ПОЛЮБО́ВНИЙ розм. (який ґрунтується на взаємній домовленості). Вчорашні мирні люди сьогодні стали воїнами (М. Словник синонімів української мови
- миролюбний — Миролюбний, -а, -е Миролюбивый. Миролюбним людям Бог помагає і дома й на полі. Г. Барв. 345. Словник української мови Грінченка