мирський

МИРСЬКИ́Й, а́, е́.

1. заст. Світський.

Не раз і не два інспектор чернець розганяв студентів серед глухої ночі, бо вони тривожили його своїми мирськими піснями (І. Нечуй-Левицький);

Батюшечка сидить коло вікна, милуючись світом божим. Ніби підкреслює, сівши геть від столу, що справи мирські його зовсім не обходять (О. Полторацький);

// Який живе в миру (див. мир² 4).

[Василь:] Не всі рівні, не всі однакові перед Богом? Ні, то мирські, а то, бач – Божі, все єдно, що то чоловік собі, а то – пан (Панас Мирний);

Мстислав дуже не любить, коли хтось згадує про його чудодійне перетворення із закоренілого мирського гріховодника в єпископа (Ю. Мельничук);

// Власт. людям, що живуть у миру.

[Маруся:] Зрікаючись миру, імення мирське треба перемінити (Панас Мирний);

Війна, боротьба, мирські пристрасті увійшли і до церкви (М. Чабанівський).

2. іст. Прикм. до мир² 3.

Пан справник, після доброго мирського обіду, ліг спочивати, бо дуже втомився (Г. Квітка-Основ'яненко);

Люди побачили – не старшина правує, а вже Захар старшину примушує сход скликать, вирішувати мирські справи (К. Гордієнко);

// у знач. ім. мирське́, ко́го, с. У царській Росії – один з податків, які повинні були сплачувати селяни.

– Гроші тягни з себе, мов жили: подать дай, мирське дай, сюди дай, туди дай (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мирський — мирськи́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мирський — -а, -е. 1》 заст. Світський. || Який живе у миру (див. мир II 4)). || Власт. людям, що живуть у миру. 2》 іст. Прикм. до мир II 3). || у знач. ім. мирське, -кого, с. У царській Росії – один із податків, що їх повинні були сплачувати селяни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мирський — Громадський, див. світський Словник чужослів Павло Штепа
  4. мирський — МИРСЬКИ́Й, а́, е́. 1. заст. Світський. Не раз і не два інспектор чернець розганяв студентів серед глухої ночі, бо вони тривожили його своїми мирськими піснями (Н.-Лев., І, 1956, 340); Батюшечка сидить коло вікна, милуючись світом божим. Словник української мови в 11 томах
  5. мирський — Мирськи́й, -а́, -е́ Мірской, свѣтскій. Тісно було нашому юноші в монастирі і не до вподоби серед мирського товариства. К. Гр. Кв. XII. Словник української мови Грінченка