1. Словник української мови у 20 томах

мислитель

МИСЛИ́ТЕЛЬ, я, ч.

Людина, здатна до глибокого філософського мислення.

Точно в два дні по тім він з'явився. Старанно одягнений, скромний, .. з чолом мислителя (О. Кобилянська);

Шевченко був не тільки геніальним творцем слова, а й великим мислителем, чиє око бачило на багато-багато літ уперед (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мислитель — мисли́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мислитель — див. розумний Словник синонімів Вусика
  3. мислитель — [миеслитеил'] -л'а, ор. -леим, м. (на) -леив'і/-л'у, мн. -л'і, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  4. мислитель — -я, ч. Людина, здатна до глибокого філософського мислення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мислитель — Міркун, міркувач, думець, думнич, думач Словник чужослів Павло Штепа
  6. мислитель — ФІЛОСОФ (людина, здатна до філософського мислення або схильна до абстрактних міркувань), МИСЛИ́ТЕЛЬ, МУДРЕ́ЦЬ, МУДРІ́Й ірон., МУДРА́К ірон., МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., ЛЮБОМУ́ДР заст., ФІЛОЗОФ заст., ФІЛОЗОФІ́СТА заст., розм. Словник синонімів української мови
  7. мислитель — МИСЛИ́ТЕЛЬ, я, ч. Людина, здатна до глибокого філософського мислення. Точно в два дні по тім він з’явився. Старанно одягнений, скромний,.. з чолом мислителя (Коб. Словник української мови в 11 томах