1. Словник української мови в 11 томах

мислитель

МИСЛИ́ТЕЛЬ, я, ч. Людина, здатна до глибокого філософського мислення.

Точно в два дні по тім він з’явився. Старанно одягнений, скромний,.. з чолом мислителя (Коб., III, 1956, 91);

Шевченко був не тільки геніальним творцем слова, а й великим мислителем, чиє око бачило на багато-багато літ уперед (Рильський, III, 1955, 266).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мислитель — мисли́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мислитель — див. розумний Словник синонімів Вусика
  3. мислитель — [миеслитеил'] -л'а, ор. -леим, м. (на) -леив'і/-л'у, мн. -л'і, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  4. мислитель — -я, ч. Людина, здатна до глибокого філософського мислення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мислитель — Міркун, міркувач, думець, думнич, думач Словник чужослів Павло Штепа
  6. мислитель — МИСЛИ́ТЕЛЬ, я, ч. Людина, здатна до глибокого філософського мислення. Точно в два дні по тім він з'явився. Старанно одягнений, скромний, .. з чолом мислителя (О. Словник української мови у 20 томах
  7. мислитель — ФІЛОСОФ (людина, здатна до філософського мислення або схильна до абстрактних міркувань), МИСЛИ́ТЕЛЬ, МУДРЕ́ЦЬ, МУДРІ́Й ірон., МУДРА́К ірон., МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., ЛЮБОМУ́ДР заст., ФІЛОЗОФ заст., ФІЛОЗОФІ́СТА заст., розм. Словник синонімів української мови